В Ужгороді презентували найуспішніші практики розвитку Львова

   
Захід, покликаний поглибити товариський діалог між містами, відкрив мер Львова Андрій Садовий, чий виступ був присвячений стратегії ідентичності як складовій розвитку сучасного успішного міста. Він також поділився найвдалішими практиками, які вдалося реалізувати у Львові, дав ужгородцям рекомендації щодо підвищення туристичної привабливості міста.
   
Продовжили дискусію виступи, присвячені стратегіям та екосистемам міст, архітектурним принципам та велоінфраструктурі, конференц-індустрії та охороні пам’яток архітектури.
   
Так, начальник управління архітектури та урбаністики Львова Юліан Чаплінський розповів про інтегрований розвиток міста, архітектурні принципи та конкурси. «Львів відкритий для нового досвіду, — каже головний архітектор Львова. — Ми плануємо, мріємо та провокуємо, комунікуємо з мешканцями та максимально залучаємо їх до процесу. Так працюють закордонні міста: вони роблять акцент на спільному підході, на безпечності та комфорті, на громадських просторах та взаємодії. І це світова практика: міста, у яких люди більше спілкуються між собою, суттєво стійкіші морально та комфортніші для своїх мешканців».
   
У продовження панельної дискусії заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко поділився досвідом створення сприятливих умов для народження і розвитку стартапів. Він також наголосив на важливості побудови правильної стратегії міста. «Сьогодні міста все більше конкурують за людей, бо це — найбільший ресурс. Усе решту — лише стіни, — підкреслює Андрій Москаленко. — Тому зараз у нас нова стратегія розвитку — креативна економіка. Вона дозволяє втримувати мудрих людей в місті, залучати їх із інших міст, впроваджувати інновації та зміни, рости, відповідно до вимог часу. Людям потрібно давати змогу творити, а також формувати сприятливі умови для їхнього розвитку».
   
Про те, як стимулювати мешканців оберігати пам’ятки архітектури, розповіла начальник міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко. З її слів, в основі всього — «виховання» мешканців, методом «багато і пряника», заради зародження відчуття спільної відповідальності. «У нас є чудова програма співфінансування для реставрації історичних вікон, брам та балконів. Мешканці сплачують лише мінімальну частку від усієї суми — від 500 грн. до 30% вартості. Це — «пряник», — розповідає Лілія Онищенко. — Тим не менш — складна процедура отримання дозволів частенько спонукає власників виконувати роботи самовільно, і це проблема законодавства цілої країни. У таких випадках ми просто змушені штрафувати людей, аби їх зупинити. Це — «батіг».
   
За словами посадовця, найбільшою проблемою українських міст часто є відсутність «моди» на охорону історичних пам’яток, знецінення старого на користь нового. «Європа теж пройшла цей шлях, — підкреслює Лілія Онищенко. — Що потрібно зробити, аби запровадити моду на охорону історичних пам’яток? Перш за все, нам треба творити якомога більше позитивних зразків якісної реставрації, частіше рекламувати та інформувати про свою роботу, а також, що обов’язково, — відзначати людей, які працюють у цьому напрямі, докладають зусиль, аби зрушити цю проблему з місця».
   
Тему впливу на громадську свідомість продовжив керівник Львівської асоціації велосипедистів Орест Олеськів, який розповів, як привчити мешканців частіше користуватись велосипедами та рідше — автомобілями. За його словами, є 2 основні методи, які дозволяють це зробити. «Перший метод — „м'який“. Це спосіб інформування та промоції і, як наслідок, зміни поведінки мешканців, — каже Орест Олеськів. — Другий — так званий „твердий“ метод. Це створення безпечної та комфортної інфраструктури для пересування велосипедами. Важко виділити першочерговий із цих методів, адже вони повинні розвиватись паралельно. Власне, Львів працює одночасно в обох аспектах».
   
Дискусійний день в Ужгороді завершила директор ЛКП «Львівське конференц-бюро» Ліна Остапчук, яка розповіла, чому конференц-індустрія — не звичайний відпочинковий туризм, і що насправді створює додану вартість для місцевої економіки.
   
«Євро-2012 спричинило у Львові туристичний вибух. Та чемпіонат закінчився, і Львів зрозумів, що пора переходити від кількісного туриста до якісного. Таким якісним туристом є конференц-делегат, тобто людина, яка відвідує заходи ділової гостинності», — розповідає Ліна Остапчук. За її словами, такий турист приносить місту більше доданої вартості, аніж відпочинковий, адже не лише залишає там значно більше коштів, користується кращими готелями, вимагає послуг вищого рівня та проводить більше часу у місці проведення конференції, а й приносить нові знання та експертизу. «Конференц-делегати створюють додану вартість для міста. Скажімо, часто, у межах конференції, вони проводять навчальні воркшопи, де вчать наших фахівців новим методикам, діляться своїм досвідом тощо. Із цього стартують нові проекти», — додала Ліна Остапчук.
   
До слова, Ужгород — це вже сьоме місто в межах проекту обміну досвідом

Comments are closed.

Партнери: