Рейс «Львів- Мадрид»

Дочекавшись омріяного безвізу, перше, що спадає на думку - подорож за кордон. Тільки подумати, я не лише цікаво проведу літній час, а й поспостерігаю чи далеким є шлях України до євроінтеграції. Розуміючи і знаючи, що відбувається у нас, адекватно зможу оцінити різницю між розвитком міст. Обираючи із великого списку країну, найбільше до вподоби гаряча Іспанія. І не тому, що вона краща за десятки інших. Причина значно простіша- моя мама енстранхер (емігрант) або людина, яка у свій час втікла від безвиході. Перебуває вона там уже 17 років. Тому за допомогою у якійсь не зрозумілій ситуації зверталася до неї. Що ж, розпочнімо!
Аеропорт
Ступаючи перші кроки на «чужій» землі, ловлю себе на думці: «Чому ти такий великий, аеропорте?» І загубитися легко. Так-от, подумавши, порівнявши, скажу таке – львівський аеропорт менший. Але ж не розмір головне! Усе інше в нас в порядку. До прикладу, перейшовши митний контроль ти знайдеш чим зайнятись. Зможеш випити гарячої кави, пообідати або щось прикупити смачненького на дорогу. Люди дуже привітні! Тай з безпекою все гаразд. Сотня метрів - і клац! - я на паспортному контролі в Іспанії. «Hello. Thank you. Have a nice day, bye-bye». Отакої! Багато знань англійської мови не стали в нагоді!
Інфраструктура
Якщо перше враження від величини аеропорту, то друге - рівні дороги. Цілком згідна, що в порівняні наші на кілька кроків відстають. Проте у Львові, порівнюючи з попередніми роками, стає все краще. Ще в лютому, виїжджаючи з міста в напрямку Тернополя, від поганої дороги втома приходить одразу . Кожного разу говорила собі: «Я більше не поїду автобусом!». Що не можна сказати про сьогодення.
Якби у Європі вперше побувала десь три роки тому, то б ходила як «дівчина з провінції»- нічого не знаючи, нічого не смакувавши, нічого не бачивши. Утім, проживши уже деякий час у Львові, багато що для мене було уже знайомим.
Транспорт
На вулиці +48, а в маршрутці кондиціонер. Ніхто не пхається і ти не млієш від спеки. Для мене це був порятунок від високої температури. І ще на кожній маршрутній зупинці є екран із правильним і точним розкладом руху транспорту. Усього цього не можна сказати про львівські жовті маршрутки - абсолютна протилежність. Але не буду забувати про новенькі «3А» або ж «46»- з’являється думка, що з кожним днем відбуваються зміни і ми все ближче до Європи. Також варто згадати про різну систему оплати за проїзд. У нас водію потрібно передати чотири гривні. У них потрібно мати проїзний. Гадаю з проїзним зручніше. Ба навіть більше- зменшиться кількість шахраїв.
Чистота
Тамтешні люди не дуже пильнують за чистотою міста. Сміття дуже багато і на околицях, і на вулицях. Якщо приходиш у бар і бачиш на підлозі багато використаних серветок, не дивуйся для них це не перепона для відпочинку. Усі спокійно до цього ставляться. Варто згадати безліч ситуацій, які спостерігала в українських барах. Якщо й одна серветка лежить на столі, офіціант в ту ж хвилину прибирає. В гіршому випадку, гість здіймає галас. Побачивши не зовсім багато, можливо я зробила поспішні висновки . Проте українці, які проживають там уже далеко не перший рік, говорять речі, які тільки є підтвердження моїх слів.

Зоряна Яцишин, фото автора

Comments are closed.